Нормативно-методические материалы в сфере судебно-экономических экспертиз

Нормативно-методические материалы в сфере судебно-экономических экспертиз

Складено та перевірено Директором Полтавського бюро судово-економічної експертизи та аудиту - ШЕЙКО ОЛЕКСАНДРОМ МИКОЛАЙОВИЧЕМ (тел. 0532271858)

Выписка из инструкции о назначении и проведении судебных экспертиз и экспертных исследований

Выписка из инструкции о назначении и проведении судебных экспертиз и экспертных исследований

ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ

Складено та перевірено Директором Полтавського бюро судово-економічної експертизи та аудиту - ШЕЙКО ОЛЕКСАНДРОМ МИКОЛАЙОВИЧЕМ (тел. 0532271858)

Витяг із інструкції

про призначення та проведення судових експертиз

та експертних досліджень

І. Загальні положення

Призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України «Про судову експертизу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Первинною є експертиза, коли об’єкт досліджується вперше.

Відповідно до чинного законодавства за дорученням правоохоронних органів, посадових осіб Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Державної виконавчої служби, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, нотаріусів банківських установ, страхових компаній, а також інших юридичних і фізичних осіб виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

Проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» щодо методичного регулювання оцінки майна.

Експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Експертизи та дослідження, що проводяться атестованими судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюються з урахуванням обмежень, передбачених статтею 7 Закону України «Про судову експертизу».

Підставою для проведення експертиз відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або письмове звернення потерпілого чи сторони захисту кримінального провадження (далі - документ про призначення експертизи (залучення експерта)), у якому обов'язково зазначаються реквізити, перелік питань, поставлених експерту, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.

Підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

У випадках, передбачених законодавством, експертною установою надсилається рахунок вартості робіт за проведення експертиз (експертних досліджень).

Якщо експерт здійснює судово-експертну діяльність у складі юридичної особи, що не є державною спеціалізованою установою, організаційне, матеріально-технічне забезпечення виконання експертиз та контроль за своєчасним їх проведенням покладаються на її керівника.

Експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та на професійній основі здійснюють судово-експертну діяльність, забезпечують проведення експертиз та досліджень відповідно до вимог Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3505/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 року за № 1431/20169.

Якщо експертиза є особливо складною, потребує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень, чи налічує понад п'ять томів матеріалів справи або є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємств, організацій і не може бути виконана в зазначені строки, більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

ІІ. Права, обов’язки та відповідальність експерта

Експерт має право:

ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи;

відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи;

з дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), бути присутнім під час проведення процесуальних, виконавчих дій та ставити питання учасникам процесу, що стосуються предмета чи об'єкта експертизи, та проводити окремі дослідження у їх присутності;

указувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення;

у разі незгоди з іншими членами експертної комісії складати окремий висновок;

викладати письмово відповіді на питання, які ставляться йому під час надання роз'яснень чи показань;

оскаржувати в установленому законодавством порядку дії та рішення органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), що порушують права експерта або порядок проведення експертизи;

на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав;

одержувати винагороду за проведення експертизи та відповідно до законодавства компенсацію (відшкодування) витрат за виконану роботу та витрат, пов'язаних із викликом для надання роз’яснень чи показань, у разі якщо це не є його службовим обов'язком.

Експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.

На експерта покладаються такі обов'язки:

заявити самовідвід за наявності передбачених законодавством обставин;

прийняти до виконання доручену йому експертизу;

особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз’яснити його;

невідкладно заявити клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення питань або надання відповідних матеріалів у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення (поставлених експертові питань) або виникнення потреби у додаткових матеріалах, необхідних для проведення повного дослідження;

повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані;

з'явитися на виклик органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), для надання роз'яснень, показань чи доповнень з приводу проведеної експертизи або причин повідомлення про неможливість її проведення;

забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта);

не розголошувати без дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), чи суду про хід проведення експертизи та її результати.

У разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи експерт зобов'язаний негайно повернути матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.

ІІІ. Оформлення матеріалів для проведення експертиз (досліджень)

До експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об'єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).

У документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

У документі про призначення експертизи (залучення експерта) перераховуються всі об’єкти, які направляються на експертне дослідження, із зазначенням точного найменування, кількості, міри ваги, серії та номера (для грошей НБУ та іноземної валюти), інші відмінні індивідуальні ознаки.

Якщо під час проведення експертизи об'єкт (об'єкти) дослідження може(уть) бути пошкоджений(і) або знищений(і), у документі про призначення експертизи (залучення експерта) повинен міститися дозвіл на його пошкодження або знищення.

Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) (далі - Рекомендації).

IV. Організація проведення експертиз (досліджень)

та оформлення їх результатів

Висновок експерта (повідомлення про неможливість надання висновку) розглядається керівником підрозділу такерівником експертної установи (або його заступником) і направляється органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Якщо при ознайомленні з висновком експерта буде встановлено, що дослідження проведені з недотриманням чи відхиленням від методики дослідження, керівник експертної установи може передоручити проведення судової експертизи комісії експертів, до якої включається також експерт, який проводив попереднє дослідження.

Висновок експерта або повідомлення про неможливість надання висновку, який дається поза експертною установою (у судовому засіданні, на місці події), розглядається керівником експертної установи після надходження матеріалів експертизи до експертної установи. Про зауваження, які виникли в керівника експертної установи після ознайомлення з висновком експерта (повідомлення про неможливість надання висновку), він може повідомити органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Висновок експерта складається з обов’язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).

У вступній частині висновку експерта зазначаються:

дата надходження документа про призначення експертизи (залучення експерта);

найменування експертної установи та/або ім'я, прізвище, по батькові експерта;

документ про призначення експертизи (залучення експерта), його найменування і дата складання, найменування органу та/або посада і прізвище особи, який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта);

справа, за якою вона призначена (кримінальна, про адміністративне правопорушення, цивільна, господарська, адміністративна тощо, номер справи);

перелік об'єктів, що підлягають дослідженню, та зразків (у разі надходження);

відомості про надані матеріали справи (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів);

спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об'єктів із зазначенням у необхідних випадках відомостей про те, чи впливав спосіб упаковки на їх збереженість;

запис про відповідність матеріалів та об’єктів, що надійшли до експертної установи (експерта), матеріалам, зазначеним у документі про призначення експертизи (залучення експерта);

перелік питань (дослівно у формулюванні документа про призначення експертизи (залучення експерта)), які поставлено на вирішення експертизи; якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) він може дати відповідні роз'яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям; якщо поставлено декілька питань, експерт має право згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найдоцільніший порядок дослідження; якщо деякі питання, що містяться у документі про призначення експертизи (залучення експерта), вирішувались при проведенні експертиз різних видів, - відомості (експертна установа, номер та дата висновку) про ці експертизи; якщо питання, які поставлені на вирішення експертизи, доцільно вирішувати в іншому порядку, ніж той, що визначений у документі про призначення експертизи (залучення експерта), - зазначається, у якому порядку вирішуватимуться ці питання;

питання, які вирішуються експертом у порядку експертної ініціативи;

дані про експерта (експертів): прізвище, ім'я та по батькові, посада, клас судового експерта, науковий ступінь та вчене звання, освіта, освітньо-кваліфікаційний рівень, експертна спеціальність, стаж експертної роботи, дата та номер видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, ким видано та строк дії;

попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України;

дата направлення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, дата надходження додаткових матеріалів або відомостей про наслідки розгляду клопотання; обставини справи, які мають значення для надання висновку, з обов'язковим зазначенням джерела їх отримання;

при проведенні додаткових або повторних експертиз зазначаються відомості про первинну (попередні) експертизу (експертизи) (прізвище експерта, назва експертної установи чи місце роботи експерта, номер і дата висновку експертизи, зміст заключних висновків первинної (попередніх) експертизи (експертиз)); зміст питань, які були поставлені перед експертом на додаткове або повторне вирішення, а також мотиви призначення додаткової або повторної експертизи, які зазначені у документі про призначення експертизи (залучення експерта), якщо у ньому такі мотиви відсутні, про це робиться відповідний запис;

відомості про процесуальні підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, процесуальний статус);

нормативні акти, методики, рекомендована науково-технічна та довідкова література з Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30 липня 2010 року № 1722/5, інші інформаційні джерела, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань, за правилами бібліографічного опису, із зазначенням реєстраційних кодів методик проведення судових експертиз з Реєстру методик проведення судових експертиз, який ведеться відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2008 року № 1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2008 року за № 924/15615.

У дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.

Дослідницька частина повинна включати:

відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування;

посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення до них;

експертну оцінку результатів дослідження.

Опис процесу застосовування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів можуть обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатись у наглядових експертних провадженнях і на вимогу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), можуть надаватись їм для ознайомлення.

За наявності в документі про призначення експертизи (залучення експерта) питань, які не належать до предмета експертизи або не входять до компетенції експерта, указуються причини, з яких ці питання не можуть бути вирішені.

Узагальнення та оцінка результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання висновків, можуть викладатися у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експерта.

У дослідницькій частині висновку експерта при проведенні повторної експертизи вказуються причини розбіжностей з висновками попередніх експертиз, якщо такі розбіжності мали місце.

У заключній частині викладаються висновки за результатами дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що визначена у вступній частині.

На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити.

Якщо заключний висновок не може бути сформульований у стислій формі, допускається посилання на результати досліджень, викладені у дослідницькій частині.

Висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку експертної установи і підписується експертом (експертами), який (які) проводив(ли) дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключних висновків. Якщо до висновку експерта додаються фототаблиці, креслення, схеми, діаграми тощо, вони також підписуються експертом (експертами); підписи засвідчуються відбитком печатки експертної установи.

Якщо експерт не є працівником державної спеціалізованої установи і працює на професійній основі самостійно, він засвідчує наданий ним висновок своїм підписом і печаткою із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків).

Повідомлення про неможливість надання висновку складається з трьох частин: вступної, мотивувальної та заключної.

У вступній частині викладаються відомості, наведені в пункті 4.14 цього розділу. У повідомленні про неможливість надання висновку експерт попереджається про кримінальну відповідальність за статтею 385 Кримінального кодексу України.

У мотивувальній частині викладаються причини, які обумовили неможливість надання висновку.

У заключній частині вказується про неможливість надання висновку.

Повідомлення про неможливість надання висновку оформлюється на бланку експертної установи, підписується експертом; підпис у заключній частині засвідчується відбитком печатки експертної установи.

Повідомлення про неможливість надання висновку складається у двох примірниках. Один примірник керівник експертної установи надсилає органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), а другий оформлюється як наглядове провадження і залишається в архіві експертної установи.

Якщо таке повідомлення надається під час судового розгляду, воно складається і підписується експертом у двох примірниках, один з яких подається до суду, а другий - керівникові експертної установи.

Якщо з одних питань експерт може дати відповідь, а з інших є підстави для повідомлення про неможливість надання висновку, складається один документ - висновок експерта. У цьому випадку експерт попереджається про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Предмети та документи, що були об'єктами експертного дослідження, підлягають поверненню органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), разом з висновком експертизи або повідомленням про неможливість надання висновку.

І. Криміналістичні експертизи

ІІ. Інженерно-транспортні експертизи

Будівельно-технічна експертиза

Земельно-технічна експертиза

Пожежно-технічна експертиза

Експертиза телекомунікаційних систем та засобів

ІІІ. Економічна експертиза

1. Експертиза документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності

1.1. Основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є:

- визначення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;

- визначення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг;

- визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів;

- визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;

- установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток;

- визначення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Проведення ревізійних дій (визначення експертами-економістами будь-яких економічних показників без попереднього проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктом контролю) не належить до завдань економічної експертизи.

1.2. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи підтверджується документально встановлена за актом інвентаризації від (зазначаються реквізити акта) нестача (надлишки) грошових коштів у касі на суму (зазначається сума) на підприємстві (указується назва установи, організації) за період (зазначити)?

Чи підтверджується документально нестача товарно-матеріальних цінностей, встановлена за актом інвентаризації на підприємстві (зазначається назва організації), за період роботи (вказується період) матеріально відповідальної особи (зазначаються прізвище, ім'я, по батькові) у розмірі (указуються кількісні та вартісні показники)?

Чи підтверджується документально нестача основних засобів (зазначаються назва організації, кількісні та вартісні показники)?

Чи підтверджується розмір безпідставно виплаченої та списаної по касі (зазначається назва підприємства) заробітної плати з урахуванням даних, наданих органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), та висновків почеркознавчої експертизи про те, що підписи в платіжних документах про одержання заробітної плати (номер відомості, період) учинені не особами, які в них зазначені?

Чи обґрунтовано відшкодовано (зазначається кому і за який період) витрати на відрядження (в якій сумі)?

Чи підтверджуються документально висновки перевірки (зазначаються реквізити акта перевірки) у частині, що стосується завищення обсягу і вартості виконаних робіт з урахуванням висновків інших видів експертиз?

Чи підтверджується документально необґрунтоване списання будівельних матеріалів, нарахування та виплата заробітної плати на завищений обсяг і вартість виконаних робіт (з урахуванням висновків інших видів експертиз)?

Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача (назва підприємства) розмір заборгованості за поставлені підприємству (назва) товарно-матеріальні цінності, виконані роботи (надані послуги) за договором (номер та дата договору) за період (зазначити період), у тому числі з урахуванням висновків інших видів експертиз?

Чи підтверджується документально зазначене в акті податкової інспекції (указуються реквізити акта) заниження об'єкта оподаткування (указується організація) за період (зазначається який) і донарахування до сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету (указується яких)?

Чи відповідають визначені та задекларовані підприємством (назва) доходи за період (зазначається період) наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України.

Чи відповідають визначені та задекларовані витрати підприємством (назва) за період (зазначається період) наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України.

Чи підтверджуються документально витрати підприємства (назва) за період (зазначається період), що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг?

Чи підтверджується документально та нормативно відображення у податковому обліку підприємства (назва підприємства) нарахування амортизації за період (вказується період)?

Чи підтверджуються документально обсяги господарських операцій та проведення розрахунків з нерезидентами?

Чи підтверджуються документально висновки акта державної податкової інспекції (номер, дата) про завищення підприємством (назва) заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період (указується період)?

Чи підтверджується документально встановлений за актом перевірки державної податкової інспекції фінансовий результат за операціями з цінними паперами і корпоративними правами (назва підприємства) за період (указується період) у розмірі (вказується сума)?

Чи підтверджується документально визначений об’єкт оподаткування з доходів, виплачених підприємством (назва підприємства) нерезиденту (назва) із джерелом його походження з України у періоді (вказується період)?

Чи підтверджується документально обґрунтованість застосування підприємством (назва) нульової ставки з податку на додану вартість за експортними операціями за контрактом (номер, дата)?

Подібні питання можуть бути поставлені за іншими видами податків та обов’язкових платежів.

2. Експертиза документів про економічну діяльність підприємств і організацій

2.1. Основними завданнями експертизи документів про економічну діяльність підприємств і організацій є:

- визначення документальної обґрунтованості, аналізу показників фінансового стану (платоспроможності, фінансової стійкості, прибутковості тощо);

- визначення документальної обґрунтованості аналізу і структури майна та джерел його придбання;

- визначення документальної обґрунтованості стану та інтенсивності використання оборотних активів та джерел їх формування;

- визначення документальної обґрунтованості та аналізу джерел власних коштів та результатів фінансово-господарської діяльності;

- установлення документальної обґрунтованості та аналізу загальногосподарських і спеціальних фондів;

- визначення документальної обґрунтованості та аналізу реальності розрахунків з дебіторами і кредиторами;

- визначення документальної обґрунтованості та аналізу економічної доцільності отримання і використання кредитів і позик;

- визначення документальної обґрунтованості та аналізу витрат і цін як чинників фінансової стабільності, беззбитковості;

- визначення документальної обґрунтованості розрахунків при приватизації та оренді відповідно до чинних методик оцінки вартості майна, що приватизується, та інші питання, пов'язані з приватизацією, банкрутством підприємств;

- визначення документальної обґрунтованості розрахунків частки майна при виході учасника зі складу засновників;

- визначення документальної обґрунтованості розрахунків втраченого заробітку (від несвоєчасної виплати компенсації заподіяної шкоди при втраті працездатності і в інших випадках);

- визначення документальної обґрунтованості цільового витрачання бюджетних коштів;

- визначення документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди.

Вирішення питань стосовно дотримання комітетами з конкурсних торгів вимог законодавства, що регламентує проведення закупівлі товарів (робіт та послуг) за бюджетні кошти, не належить до завдань економічної експертизи.

2.2. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Визначити основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності та прибутковості) господарсько-фінансової діяльності (зазначити організацію) на дату укладання або закінчення терміну дії угоди (зазначити реквізити). Як вказані показники характеризують господарсько-фінансову діяльності (зазначити організацію, підприємство)?

Чи підтверджується документально сума внеску до статутного фонду (зазначається організація або учасник) та розрахунок розміру частини майна, що підлягає поверненню учаснику, який вибув зі складу засновників (зазначається дата виходу)?

Чи підтверджується документально розмір збитку від необґрунтованого заниження (несплати) орендної плати (зазначається організація) за період (зазначається який) і в якій сумі?

Чи є у вартості об'єктів нерухомості (яких саме), що підлягали приватизації, частка фінансування споруд за рахунок державних коштів відповідно до наданих установчих та первинних документів?

Чи підтверджуються документально висновки акта перевірки щодо нецільового використання бюджетних коштів, отриманих підприємством (назва) за бюджетною програмою (назва програми)?

Чи підтверджується документально розрахунок пенсійних виплат громадянину (прізвище, ім’я, по батькові), проведений установами Пенсійного фонду України за період (зазначається дата)?

Чи мають показники фінансово-економічного стану підприємства (назва) за період (вказати період) ознаки доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства, прихованого банкрутства?

Чи підтверджуються документально висновки акта перевірки стосовно наявності у підприємства (організації) (назва) заборгованості з виплати заробітної плати станом на (зазначити дату)?

Чи була у підприємства (назва) фінансова можливість виплатити в повному обсязі (або частково) нараховану заробітну плату у період (вказати період) за рахунок власних обігових коштів з урахуванням черговості платежів згідно з вимогами законодавства?

На які потреби були витрачені грошові кошти підприємства (назва) в період існування заборгованості по заробітній платі перед своїми працівниками?

Чи призвело витрачання коштів підприємства (організації) (назва) на виробничі потреби протягом року до скорочення заборгованості з оплати праці станом (зазначити дату). Якщо так, то які саме суми коштів були спрямовані на поточну оплату праці, а які на погашення заборгованості попередніх періодів?

Чи підтверджується документально та нормативно розрахунок дивідендів до виплати, здійснений підприємством (назва) емітенту корпоративних прав (назва юридичної або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи) за період (зазначається період)?

3. Експертиза документів фінансово-кредитних операцій

3.1. Основними завданнями експертизи документів фінансово-кредитних операцій є:

- визначення документальної обґрунтованості оформлення банківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на рахунках;

- визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів;

- визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку банків їх фінансово-господарської діяльності;

- визначення відповідності чинному законодавству відображення фінансово-господарських операцій банків вимогам нормативних актів з ведення обліку і подання звітності;

- визначення документальної обґрунтованості відображення фінансово-господарських операцій щодо нарахування та сплати банками податків та їх відповідність даним обліку та звітності, чинному законодавству;

- установлення кола осіб, на яких покладено обов'язок забезпечення дотримання вимог нормативно-правових актів з банківського обліку і контролю.

3.2. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи підтверджуються документально висновки акта перевірки щодо відповідності вимогам чинного законодавства документального оформлення операцій (назва банку) з надання кредитів, з повноти та нарахування і сплати відсотків за користування кредитами позичальником (назва юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи) за кредитною угодою (номер, дата)?

Чи відповідає перелік документів, наданих банку підприємством (назва) для отримання кредитних коштів за кредитною угодою, чинному Положенню про кредитування?

Чи підтверджується документально вартість активів (майна) у підприємства (позичальника), наданого в заставу за кредитною угодою?

Чи підтверджується документально розмір збитків банку, визначений в акті перевірки (вказується суб’єкт контролю), в результаті необґрунтованої видачі, неповернення кредиту за угодою (номер, дата)?

Чи підтверджується бухгалтерськими та первинними документами нецільове використання кредитних коштів за угодою (номер, дата)?

Чи підтверджується документально дотримання банком (назва) відповідних нормативів відрахувань до страхового резерву?

Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?

Чи відповідає метод нарахування банком процентів за кредитним договором (зазначаються реквізити договору) вимогам Положення про кредитування банку (зазначається назва банківської установи)?

3.3. Разом з документом про призначення експертизи (залучення експерта) експерту слід надати документи бухгалтерського та податкового обліку, які містять відомості, - вихідні дані для вирішення поставлених питань. Такими документами можуть бути: прибуткові та видаткові накладні, ордери, звіти матеріально відповідальних осіб, картки складського обліку, касові книжки, матеріали інвентаризації, акти ревізій, табелі, наряди, акти приймання виконаних робіт, трудові договори, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги, договори про матеріальну відповідальність, накопичувальні (оборотні) відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери за балансовими рахунками, головні книги, баланси та інші первинні та зведені документи бухгалтерського та податкового обліку і звітності.

Якщо ведення бухгалтерського обліку здійснювалось в електронно-обчислювальному вигляді, експерту надаються регістри бухгалтерського обліку у роздрукованому вигляді, обов'язково завірені в установленому порядку.

Якщо експертиза призначається з метою перевірки висновків документальної ревізії, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначається, які саме висновки і з яких причин викликають сумнів (суперечать іншим матеріалам справи, непереконливо обґрунтовані фінансовими інспекторами тощо).

У разі потреби для визначення, які саме документи слід надати експерту на дослідження в кожному конкретному випадку, доцільно отримати консультацію експерта-економіста.

Документи мають бути систематизованими в хронологічному порядку (за відповідними періодами), підшитими, прошнурованими та пронумерованими.

 

Судебная товароведческая экспертиза

Судебная товароведческая экспертиза

Необходимость в проведении судебных товароведческих экспертиз и экспертных исследований возникает у юридических и физических лиц в процессе судебного и досудебного урегулирования споров.

Основными объектами исследования являются товары промышленного назначения (оборудование, мебель, запасные части, товарно-материальные ценности) и товары бытового назначения (мебель, ковровые изделия, одежда, обувь, ювелирные изделия, пищевые продукты и тому подобное).

Основными вопросами, на которые могут дать ответ наши эксперты-товароведы, являются:

1. Какой размер материального убытка, нанесенного Владельцу имущества (товаров) в результате залития (пожаров и тому подобное)?

2. Какая рыночная стоимость товара состоянием на дату проведения исследования и (или) на дату нанесения материального убытка, любую другую дату с учетом (или без учета) НДС?

3. Каким характеристикам в соответствии с классификатором УКТЗЕД отвечает товар?

Полный перечень вопросов, которые относятся к компетенции экспертов-товароведов изложен в “Научно-методических рекомендациях по вопросам подготовки и назначения судебных экспертиз и экспертных исследований” (Приказ Министерства юстиции Украины от 8 октября 1998 года N 53/5).

Стоимость услуг определяется по договоренности в каждом случае отдельно.

В результате проведения исследования Заказчик получает Заключение судебной товароведческой экспертизы или экспертного товароведческого исследования, отвечающее требованиям Инструкции о назначении и проведении судебных экспертиз и экспертных исследований (Приказ Министерства юстиции Украины от 8 октября 1998 года N 53/5) и подписанное судебным экспертом, который внесен в единый реестр судебных экспертов Украины.

Судебная строительно-техническая экспертиза

Судебная строительно-техническая экспертиза

Во время рассмотрения судебными и правоохранительными органами вопросов, которые касаются такой сложной и специфической отрасли производства как строительство, часто возникает необходимость в проведении строительно-технической экспертизы как способа доведения юридических фактов, которые имеют значение для дела.

Судебная экспертиза является одним из основных инструментов реализации принципа соревнования сторон в судебном процессе. До последнего времени функцией производства судебной экспертизы были наделены лишь государственные экспертные учреждения, которые входят в систему правоохранительных органов страны. Сегодня ситуация изменилась - участники судебного процесса имеют возможность выбирать между государственными и негосударственными экспертными учреждениями, так называемыми независимыми экспертизами.

Судебная строительно-техническая экспертиза как род судебных инженерно-технических экспертиз играет важную, а иногда и решающую роль в следующих случаях: при расследовании и судебном разбирательстве уголовных дел о несчастных случаях, авариях и разрушениях в строительстве; при рассмотрении в судах общей юрисдикции и арбитражных судах гражданских споров о праве собственности на недвижимость, качества и стоимости зданий, сооружений и выполненных строительных работ; в расследовании дел об административных правонарушениях, связанных с установлением правильности и правомерности строительства, эксплуатации строительных объектов.

Увеличение масштабов и темпов строительства в последние годы имеет социально значимый, позитивный и, к сожалению, серьезный негативный аспект, связанный с постоянным увеличением таких случаев:

  • числа травматизма и гибели работников строительных организаций;

  • обрушений зданий и сооружений (строящихся, возведенных и сданных в эксплуатацию), которые часто влекут за собой как многочисленные человеческие жертвы, так и причинение значительного материального убытка.

Причины этому - преступные злоупотребления должностными полномочиями, халатность, нарушение правил производства работ в разных отраслях строительной индустрии.

Специальные знания позволяют установить фактические обстоятельства преступления и принять обоснованные решения в ходе судебного разбирательства. Обобщение следственной и судебной практики по делам данной категории показывает, что такие знания не всегда используются, даже когда это крайне необходимо, или используются не в полной мере и неподобающим образом, который влечет за собой необоснованные отказы в нарушении уголовных дел или, напротив - возбуждение их без достаточных на то оснований; необоснованное увеличение сроков расследования, освобождение виновных от криминальной и административной ответственности. Это также усложняет или делает невозможным выявление причин и многих негативных событий, связанных со строительством.

Вопрос назначения судебной экспертизы, проведения исследований судебным экспертом, предоставление им вывода, а также оценка вывода эксперта как источники доказательств регламентируются процессуальными нормами. Проведение экспертизы заключается в получении новых фактических данных, которые устанавливаются в результате проведенного исследования и выкладываются в выводе эксперта, который является источником доказательств. Специальные знания эксперта-строителя необходимы для решения главных заданий строительно-технической экспертизы, а именно:

1. Определение рыночной стоимости недвижимого имущества (разного рода зданий и сооружений).

2. Установление факта соответствия (несоответствия) построенного или реконструированного здания проекта и требованиям государственных строительных норм (ДБН).

3. Определение стоимости разного рода строительных работ (сооружение зданий, их переоборудования, ремонт, благоустройство территории и др.).

4. Установление соответствия проектно-сметной документации требованиям ДБН и других государственных стандартов по вопросам строительства.

5. Установление правильности составления государственной отчетности о выполнении строительных работ.

6. Разработка вариантов раздела домов и надворных зданий в соответствии с идеальными частями каждого из совладельцев с подготовкой, в необходимых случаях, предложений относительно переоборудования объектов, оставления их частей в общей собственности, а также определением денежной компенсации владельцу, часть которого в натуре после разделения стала меньше идеальной.

7. Разработка вариантов порядка пользования земельным участком, на котором расположены здания, принадлежащие гражданам на правах общей собственности.

8. Определение технического состояния зданий, сооружений, инженерного оборудования (процент износа, пригодность к эксплуатации, необходимость ремонта, наличие дефектов, причины, которые их вызывали, и др.).

9. Оценка земельных участков.

Основанием для проведения строительно-технической экспертизы, предусмотренной законом, является процессуальный документ (постановление, постановление) о назначении экспертизы, составленный уполномоченным на то лицом (органом). Также основанием для проведения экспертного исследования является письменное заявление (письмо) заказчика (юридическое или физическое лицо) с обязательным указанием его реквизитов, с перечнем вопросов, которые подлежат решению, а также объектов, которые предъявляются.

Экспертизы и исследования проводятся специалистами, которые имеют соответствующее высшее образование, образовательно-квалификационный уровень не ниже специалиста, прошли соответствующую подготовку в государственных специализированных учреждениях, аттестованы и имеют квалификацию судебного эксперта по определенной специальности, а также внесенные в Государственный реестр аттестованных судебных экспертов.

В экспертное учреждение необходимо предоставить постановление (постановление) о назначении экспертизы и материалы дела.

Срок проведения экспертизы устанавливается, в зависимости от сложности исследования, с учетом экспертной нагрузки специалистов, руководителем экспертного учреждения (или заместителем руководителя или руководителем структурного подразделения) в пределах:

  • 10 дней - относительно материалов с небольшим количеством объектов и несложных за характером исследований;

  • 1 месяца - относительно материалов со средним количеством объектов или средней сложности за характером исследований;

  • 2 месяцев - относительно материалов с большим количеством объектов или сложных за характером исследований;

  • больше 2 месяцев - относительно материалов с особенно большим количеством объектов или самых сложных за характером исследований, проведения экспериментальных исследований, применения нескольких методов), при этом срок выполнения не должен превышать 3 месяца.

После проведения необходимых исследований эксперт составляет вывод, который содержит подробное описание проведенных экспертом исследований, сделанных в результате исследований, выводов и обоснованных ответов на вопросы, заданные судом. В выводе также должно быть отмечено:

  • когда, где, кем, на каком основании была проведенная экспертиза;

  • кто присутствовал при проведении экспертизы;

  • вопросы, которые были поставлены эксперту;

  • какие материалы эксперт использовал.

В выводе эксперта обязательно должно быть отмечено, что он предупрежден об ответственности за предоставление заведомо неправдивого вывода и за отказ без уважительных причин от выполнения возложенных на него обязанностей. Если эксперт во время проведения экспертизы установит обстоятельства, которые имеют значения для дела, по поводу которых ему не были поставленные вопросы, он имеет право свои рассуждения об этих обстоятельствах включить в свой вывод. Вывод подписывается экспертом.

Несогласие суда с выводом эксперта должно быть мотивировано в решении или постановлении.

Во время проведения исследования эксперт должен обеспечить сохраненность объекта экспертизы. Если исследование связано с полным или частичным уничтожением объекта экспертизы или изменением его свойств, эксперт должен получить на это соответствующее разрешение суда который оформляется постановлением.

Эксперт не имеет права:

  • по собственной инициативе собирать материалы для проведения экспертизы;

  • общаться с лицами, которые принимают участие по делу, а также другими участниками гражданского процесса, за исключением действий, связанных с проведением экспертизы;

  • разглашать сведения, которые стали ему известны в связи с проведением экспертизы, или сообщать кому-либо, кроме суда, о результатах экспертизы.

Эксперт может отказаться от предоставления вывода, если предоставленные ему материалы недостаточны для выполнения возложенных на него обязанностей. Заявление об отказе должно быть мотивируемым. За заведомо неправдивый вывод или за отказ без уважительных причин от выполнения возложенных на него обязанностей эксперт несет криминальную ответственность, а за невыполнение других обязанностей - ответственность, согласно законодательству.

Одна из гарантий достоверности вывода эксперта-строителя это соблюдение принципов судебной экспертизы, согласно которым:

  • экспертные исследования должны проводиться в пределах специальных знаний эксперта;

  • экспертиза должна проводиться путем изучения конкретных признаков исследуемых объектов, обследование и проведение измерений в натуре, а также данных о них в материалах дела;

  • вывод эксперта должен быть обоснован исследованием, проведенным на основании его специальных знаний, производственного опыта, опыта экспертной работы и разработанных методов исследования.

Следовательно, исходя из выше изложенного, видно, что судебная экспертиза играет важную роль в получении доказательств, способных помочь сторонам и суду установить необходимые юридические факты. Это традиционная задача судебной экспертизы, которая отвечает процессуальному законодательству.

Судебно-экономическая экспертиза

Судебно-экономическая экспертиза

Налоговые споры стали неотъемлемой и неотвратимой частью деятельности многих компаний и предпринимателей. К сожалению, неправомерные действия налоговых органов, в частности, при проведении различных проверок до сих пор являются нормой деловой жизни.

От участия в судебном разбирательстве не застрахован никто. А там, как известно, важны только непредвзятые факты. Судебный процесс порой представляет собой марафон. Победить в нем - значит грамотно выстроить линию защиты своих прав и законных интересов.

Задача судов - применение норм права на основании фактических обстоятельств дела. Если между сторонами судебного процесса существуют разногласия, а у суда - сомнения в отношении имевших место фактических обстоятельств, возникает необходимость в проведении экспертизы, т. е. в выявлении и научном объяснении фактов.

В Украине в рамках судебно-экономической (судебно-бухгалтерской) экспертизы исследуются хозяйственные операции и экономические условия деятельности субъектов предпринимательства.

Успех судебного дела иногда зависит от вовремя привлеченного грамотного эксперта. Его заключение может стать главным аргументом при вынесении судом решения. Ведь мнение эксперта - профессионала основывается только на непреложных фактах и, обязательно, на документах, данных, фигурирующих в бухгалтерском и налоговом учетах.

Заключение судебного эксперта-экономиста (специалиста) зачастую является основным доказательством по делу. Поэтому непредвзятое профессиональное мнение эксперта (специалиста) обеспечивает справедливое и законное судебное решение.

В рамках налоговых споров, рассматриваемых судами, перед судебными экспертами ставятся задачи исследования хозяйственных операций налогоплательщика с целью их экономической квалификации.

Судебный эксперт-экономист дает заключение относительно:

  • размера налоговой базы и налогов к уплате;

  • влияния операций на экономический результат деятельности налогоплательщика;

  • правомерности применения обычных цен по приобретаемым и реализуемым товарам, работам и услугам;

  • правомерности применяемых стандартов бухгалтерского учета;

  • наличия деловой цели и добросовестности действий налогоплательщика (например, при вопросе о признании сделки ничтожной);

  • доказать отсутствие причиненного ущерба (события преступления);

  • состояния расчетов с бюджетом;

  • других экономических аспектов хозяйственной деятельности, влияющих на налоговые обязательства.

Участие эксперта-экономиста в хозяйственных судах необходимо для:

  • анализа состояния расчетов с организациями - контрагентами и определения объема задолженности;

  • расчета размера реального ущерба и суммы упущенной выгоды при нарушении договорных обязательств;

  • оценки правомерности применяемых правил бухгалтерского учета (при применении норм корпоративного права и законодательства о банкротстве).

Судебно-экономические экспертизы являются одними из наиболее распространенных. К ним относятся следующие:

  • судебно-бухгалтерская экспертиза: необходимость в ней возникает при рассмотрении гражданских дел, когда надо проанализировать данные финансово-хозяйственных операций, отраженных в бухгалтерском учете. Цель эксперта - провести диагностику проблемы и ответить на вопросы, указанные судом в определении о назначении судебной экспертизы;

  • финансово-экономическая экспертиза (в том числе налоговедческая): она может быть направлена на определение финансового состояния организации, выполнение договорных отношений, выявление оптимизации или уклонения от уплаты налогов и т. п. Конкретные вопросы ее проведения суд также отражает в определении о назначении экспертизы.

Судебно-экономическая экспертиза требуется при осуществлении гражданского судопроизводства, в рамках которого рассматриваются вопросы о сумме ущерба, причиненного компании неправомерными (преступными) действиями менеджмента и иных работников компании.

Уголовно-процессуальное законодательство предоставляет стороне защиты возможность привлекать такого участника судебного процесса, как судебный эксперт (специалист). Заключение эксперта-экономиста, выступающего на стороне защиты, позволяет:

  • доказать отсутствие причиненного ущерба (события преступления);

  • при наличии ущерба значительно снизить его размер (провести переквалификацию преступления);

  • доказать правомерность и обоснованность действий обвиняемых и подсудимых (отсутствие вины);

  • опровергнуть неправомерные выводы экспертизы, назначенной органом дознания или судом, исключить ее выводы из числа доказательств.

К задачам судебного эксперта относится общий контроль хода судебного процесса с точки зрения допустимости и применимости доказательств, относящихся к экономическим вопросам и предъявляемых стороной обвинения.

Судебный эксперт участвует в уголовных делах как на стадии предварительного следствия, так и на стадии судебного разбирательства, что помогает адвокатам и обвиняемым (подсудимым) правильно выбрать линию защиты.

Судебный эксперт - это лицо, обладающее специальными знаниями и назначенное судом в порядке, установленном процессуальным законодательством для производства судебной экспертизы и дачи заключения.

В Украине судебным экспертом может быть специалист, имеющий высшее образование по его специальности, опыт работы, прошедший специальную подготовку, получивший свидетельство Центральной экспертно-квалификационной комиссии Министерства юстиции Украины о присвоении (подтверждении) квалификации судебного эксперта с правом проведения соответствующих экспертиз и включенный в Реестр судебных экспертов Министерства юстиции Украины.

Судебная экспертиза проводится при отсутствии у суда специальных знаний, например, в области науки, техники, искусства и ремесла. Суд вправе самостоятельно назначить экспертизу и поручить ее или судебно-экспертному учреждению, или конкретному эксперту, или нескольким экспертам.

Судебными экспертами могут быть лица как государственных или негосударственных экспертных учреждений, не экспертных учреждений, так и лица, работающие в частном порядке, у которых эта деятельность является основной.

Закон не требует, чтобы судебная экспертиза выполнялась обязательно экспертами государственных экспертных учреждений.

Сторона процесса имеет право просить суд назначить проведение экспертизы конкретному судебному эксперту, включенному в Реестр судебных экспертов Министерства юстиции Украины, или экспертному учреждению, например фирме, имеющей в своем штате сертифицированных экспертов.

Для этого заинтересованной стороной представляется в суд ходатайство о назначении экспертизы с указанием необходимости ее проведения, с приложением документов, подтверждающих статус, компетенцию и т. п. предлагаемой кандидатуры. Перечень этих документов законодательством не установлен.

Поскольку судебно-экономическая экспертиза является одним из источников доказательств по делу, судья в обязательном порядке анализирует возможности экспертизы и целесообразность ее назначения.

Назначение экспертизы во многом зависит от того, как заинтересованная сторона обоснует ее необходимость для судебного разбирательства.

Но суд оставляет за собой право не удовлетворить ходатайство стороны о проведении экспертизы.

Но, если все-таки суд разрешил привлечь эксперта, то необходимо помнить о его полномочиях.

Судебный эксперт обязан провести полное исследование представленных ему объектов и материалов дела, дать обоснованное и объективное заключение по поставленным перед ним вопросам; либо составить мотивированное письменное сообщение о невозможности дать заключение и направить данное сообщение в суд, если поставленные вопросы выходят за пределы специальных знаний эксперта; не разглашать сведения, которые стали ему известны в связи с производством судебной экспертизы, в том числе сведения, составляющие государственную, коммерческую или иную охраняемую законом тайну.

Эксперт несет уголовную ответственность за подготовленное заведомо ложное заключение или отказ от дачи заключения.

Cудебно-экономическая экспертиза имеет процессуально-правовое и экономическое содержание. Процессуально-правовое содержание судебно-экономической экспертизы определяется системой права, предусмотрено законодательными актами, регулирующими порядок назначения и проведения экспертизы, условием оценки следствием и судом ее результатов, правами и обязанностями государственных органов, проводящих судопроизводство, а также правами и обязанностями эксперта-экономиста. Процессуальные условия проведения экспертизы, предусмотренные нормами права для экспертиз разных видов, одинаковы. Судебно-бухгалтерская экспертиза имеет общую правовую базу с другими видами судебных экспертиз.

Экономическое содержание судебно-экономической экспертизы основано на системе экономических знаний в отрасли бухгалтерского учета, финансов, аудита и ревизии финансово-хозяйственной деятельности, экономического анализа, статистики, научных методов исследования экономики и других разделов экономической науки.

Законодательство Украины позволяет обратиться к специалисту по экономическим исследованиям - эксперту-экономисту, с целью изучения и анализа интересующих Вашу компанию вопросов, не только в судебных делах, но и в повседневной практике при возникновении спорных моментов для выяснения истины. Таким обращением Вы защитите свои интересы, а в дальнейшем сможете использовать выводы судебного эксперта как доказательство в возможном судебном процессе.

По сути, экономическая экспертиза (исследование) выявляет достоверность проведённых хозяйственных операций, которые уже нашли отражение в документах учета и отчетности и стали предметом исследования аудитора, налоговых инстанций или даже объектом расследования судебных органов. Здесь, как правило, нельзя обойтись без специальных навыков экспертов-экономистов. Для них экспертиза (исследование) бухгалтерского учета - это возможность помочь Вам определить качество проведенных ранее ревизий, оценить достоверность тех данных, которые отражены в первичных документах, учетных регистрах и бухгалтерской отчетности. Эксперты-экономисты досконально изучают соблюдение требований нормативно-правовой документации при совершении хозяйственных операций и методологии учета.

В каких случаях нужна экономическая экспертиза (исследование)?

В частности:

  • при доначислении налогов в связи с фактом отклонения цены товаров, работ и услуг, от рыночной цены идентичных товаров, работ и услуг;

  • в случае если Вашей компании были доначислены суммы налогов расчетным путем на основании данных об иных аналогичных налогоплательщиках;

  • в случае если Вашей компании были выдвинуты обвинения в получении необоснованной налоговой выгоды, связанные с доводом налогового органа об умышленном завышении Вашей организацией себестоимости продукции;

  • при необходимости обоснования расчета стоимости товаров, работ и услуг в спорах, связанных с применением антимонопольного законодательства, а также иных спорах;

  • если Вам необходимо определить размер долевого участия участников хозяйственного общества в его имуществе, а также размер, сумм денежных средств, причитающихся участнику общества при выходе из его состава.

Результатом проведения такого исследования является экспертное заключение, содержащее оценку сведений о финансовых операциях и финансовых показателях деятельности хозяйствующего субъекта, а также оценку стоимости продукции (товаров, работ, услуг), сложившейся в Вашем регионе. Такое экспертное заключение может быть представлено в любую судебную инстанцию или контролирующий орган.

Экспертиза (исследование) финансового состояния хозяйствующего субъекта необходима, в случае:

  • если Вашей компании были выдвинуты обвинения в получении необоснованной налоговой выгоды, связанные с доводом налогового органа об убыточности Вашей организации и отсутствии деловой цели в ее деятельности;

  • если Вам как кредитору, инвестору, деловому партнеру компании для целей сотрудничества необходимо оценить ее инвестиционную привлекательность, платежеспособность, финансовую устойчивость;

  • если Вам необходимо установить наличие оснований для возбуждения процедуры банкротства организации, а также возможность восстановления ее платежеспособности;

  • если Вы хотите оценить действия руководителя организации, временного управляющего, повлекшие ухудшение финансового состояния организации, с точки зрения наличия признаков уголовно-наказуемого деяния;

  • если Вам необходимо проверить деятельность хозяйствующего субъекта с точки зрения наличия признаков банкротства, лжепредпринимательства и т.д.

Экспертное заключение, содержащее оценку текущего финансово-экономического состояния организации, динамики и тенденций ее развития, усилит позиции Вашей компании в споре и может быть представлено в любую судебную инстанцию и (или) контролирующий орган.

Бухгалтерская экспертиза (исследование) необходима:

  • если Вам нужно проверить ведение бухгалтерского учета и содержание бухгалтерской отчетности с точки зрения наличия признаков мошенничества, в том числе фактов уничтожения результата хозяйственных операций, манипуляций учетными записями, фальсификации бухгалтерских документов и т.д.;

  • если Вам необходимо подтвердить или опровергнуть выводы ведомственной или внутрикорпоративной ревизии или проверки.

В этом случае, экспертное заключение, содержащее выводы по вопросам, связанным с оценкой правильности ведения бухгалтерского учета и составления финансовой отчетности компании, полноты содержания бухгалтерской (финансовой) отчетности, установления наличия либо отсутствия фактов искажения финансовой отчетности, полноты отражения фактов хозяйственной деятельности, может быть представлено в любую судебную или вышестоящую инстанцию.

Кроме того, специальные познания эксперта-экономиста о преступлениях в сфере экономической деятельности могут выявить и оценить признаки искажения экономической информации, дать количественную характеристику негативных последствий. Именно полученные при этом данные являются основой для правовой квалификации деяний лиц, ответственных за хозяйственно - экономическую деятельность и отражающих ее результаты в документах, которые подлежат исследованию с применением специальных познаний.

Коррупция, хищения, злоупотребление должностными обязательствами, мошенничество, рейдерские атаки, покушения на интеллектуальную собственность, компьютерные преступления - вот далеко не полный перечень угроз, с которыми ежедневно приходится сталкиваться компаниям в процессе осуществления своей деятельности, - это трудноразрешимые задачи, приводящие к многомиллиардным ущербам.